Я якось раніше не дуже замислювався над словом «підприємець», сприймаючи звичайне бізнесове значення цього слова. Але ж робити щось, тобто знаходити , змінювати, створювати, пристосовувати, протистояти і т.д., можна не тільки там, де формується прибуток або створюється бізнес. Можна бути підприємцем у будь-якій справі (хочеться сподіватися, творчій). Я, наприклад, хотів би вважати себе підприємцем у формуванні навколишнього середовища. Хід моїх міркувань наступний. Я, як кожна людина, живу один раз. Мені з, як і багатьом, хочеться прожити щасливо і мати можливість реалізуватися. На жаль, навколишнє середовище не дуже цьому сприяє. І воно ніколи не буде таким, як нам хочеться, але це вже тема іншої розмови.

 Всі люди змушені до нього ( середовища) пристосовуватися, кожен по-своєму. Хтось лежить на дивані і всіх критикує, хтось погоджується на все і стає біороботом, хтось турбується тільки про себе, деякі виїжджають. Але є люди, які беруть на себе відповідальність - це лідери. Серед них, на щастя, бувають люди моральні. Вони-то, швидше за все, і керуються гаслом, про який я сказав вище .

 Мені не подобається наша середа, як і багатьом українцям. А коли ставиш собі багато питань - шукаєш виходи. Ми живемо один раз, і миритися з тим, що склалося як склалося або сподіватися на «авось» не хочеться. Треба визнати, що моральним бути легко, коли ти ситий. У тебе виникають інші потреби до навколишнього середовища, і ти розумієш, що як і всі співгромадяни, приречений бути частиною цього середовища, а воно не те, яке кожен, навіть не замислюючись, чекає з дитинства.

 У міру розвитку бізнесу задовольняються необхідні матеріальні потреби, і потім думаєш: а заради чого потрібен бізнес? У труні, як відомо, кишень немає. Для дітей бізнес може стати якорем в житті: гроші, що дають поганий достаток, призводять до деградації, тому мудрість батьків полягає в пошуку заходів.

 Тому не можу зрозуміти людей, які вже ситі, але для яких гроші все ще продовжують бути метою. Невже вони думають, що гроші - це головне? Колись на початку 90-х я побачив на футболці одного «братка» напис: «Якщо ти розумний - чому бідний?». Фраза правильна начебто, але всередині все повстало, і я довго шукав пояснення своєму внутрішньому протесту. Ось воно: «Кількість твоїх грошей не визначає кількість твого щастя. Важлива їх міра і твоє ставлення до них. Це визначає ступінь твоєї волі або рабства».

 Спочатку, як і багато товаришів - підприємців, я намагався затикати своїми коштами дірки, але це рівнозначно тому, що з кухлика намагатися полити піщаний морський берег. Потім я усвідомив: державу не зміниш. Будучи не одноразово депутатом міської ради, я бачив всю дурість і неефективність прийнятих управлінських рішень . Так, були «рожеві окуляри» .

Далі буде.

Джерело: digest.kyivstar.ua