Чергові високопосадовці з Партії регіонів - Клюєви не вірять в "покращення". "Актив-банк" продано25.09.2013
На початку вересня 2013 Нацбанк дав дозвіл на продаж контрольного пакету акцій "Актив-банку", який належить секретарю РНБО Андрію Клюєву та його брату нардепу Сергію Клюєву. Мажоритарним акціонером "Активу" став член наглядової ради Ощадбанку Данило Волинець.
Угода з продажу банку затягнулася майже на рік. Брати Клюєви отримали за акції менше $ 10 млн. Це дуже дешево, враховуючи, що власний капітал "Актив-банку" складає майже $ 70 млн. Низька ціна пояснюється великими проблемами фінустанови, яка в кризу обпеклася на кредитуванні під купівлю землі.
Брати Андрій і Сергій Клюєви заснували "Актив-банк" ще в 2001 році. Міноритарним акціонером фінустанови виступив і банкір, давній бізнес-партнер братів Данило Волинець. Познайомилися партнери ще в 1990-х, коли компанія Волинця "ITT-інвест" скуповувала акції держпідприємств в Донецькій області, де Андрій Клюєв трудився на різних посадах у місцевих органах виконавчої влади. Зокрема був і заступником на той час донецького губернатора Віктора Януковича.
У 2007-2010 роках завдяки протекції Клюєвих Волинець очолював наглядову раду Ощадбанку. У ті ж роки правлінням цього держбанку керував Анатолій Гулей, колишній голова правління "Актив-банку" (у 2006-2007 роках).
Спочатку "Актив-банк" створювався братами Клюєвими для обслуговування інтересів, належної їм групи "Укрпідшипник". Ідея створення банку, швидше за все, належала Волинцю, який на зорі своєї кар'єри працював в Промінвестбанку.
На початку 2000-х років у братів Клюєвих з'явився новий напрям в бізнесі - сонячна енергетика. Різниця в тарифах, за якою компанії братів виробляли і продавали "екологічно чисту" електроенергію державі, дозволяє заробляти сотні мільйонів. "Актив-банк" з активами 3 млрд грн вже не міг задовольняти апетити стрімко зростаючого бізнесу своїх власників.
Для залучення великих і дешевих позик Клюєви зробили спробу купити банк в Австрії, де у них зареєстровані фірми, пов'язані з енергетичним бізнесом. В кінці 2005 року австрійська компанія Клюєвих SLAV Handel, Vertretung und Beteiligung AG в консорціумі з "Актив-банком", ЗАТ "Укрпідшипник" і меткомбінатом ММК ім. Ілліча, що належав Володимиру Бойко, подали заявку на покупку австрійського земельного банку Bank Burgenland з активами понад 3 млрд євро.
Але цей банк Клюєвим так і не продали. Навесні 2006 року консорціум отримав відмову, оскільки австрійці засумнівалися в чистоті походження капіталів покупців. У підсумку Bank Burgenland дістався найбільшій австрійській страховій групі GRAWE.
В кінці 2008 року брати також намагалися купити у Володимира Матвієнко найбільший Промінвестбанк, який опинився на межі банкрутства. (Подейкують, до проблем банку доклали руку самі брати – ред.).Але щоб купити ПІБ, власних грошей Клюєвим на вистачило, і в підсумку фінустанову у них увів більш впливовий покупець - російський державний "Внешэкономбанк" (ВЕБ).
Після невдачі з покупкою австрійського Bank Burgenland Клюєви, за словами одного з банкірів, помітно охололи до "Актив-банку", оскільки він міг бути їм корисний тільки у зв'язці з іншою фінустановою.
У 2008 році, щоб розвивати "Актив-банк", брати запросили колишню голову правління "Кредитпромбанку" Людмилу Распутну. За час її керівництва "Актив-банком" з 2008 по 2012 роки, фінустанова скотилася в рейтингу з 56-го на 62 місце, а офіційний обсяг проблемних кредитів склав майже 300 млн грн, або близько 15% всього кредитного портфеля. Звичайно, потрібно врахувати, що саме на цей період припав пік фінансової кризи в Україні.
Аудиторська перевірка "Актив-банку" за 2012 рік виявила, що його регулятивний капітал повинен бути зменшений на 43,4 млн грн недеформованим банком резервів під проблемні кредитні операції. Це автоматично призвело б до порушення "Активом" нормативу кредитування в одні руки Н7. Цей показник досяг у банку 24,49% регулятивного капіталу при максимально допустимому значенні 25%.
Навіть настільки невтішні висновки аудиторів не відображали всю повноту проблем. На початок 2013 року обсяг знецінених кредитів "Актив-банку" склав 278 млн грн. Під ці кредити банком сформовано резерви всього 70 млн грн.
За перші шість місяців 2013 ситуація тільки погіршилася. Під кредити п'ятої категорії з простроченням понад 90 днів у розмірі 283 млн грн банк сформував всього 63 млн грн резервів.
Реальний обсяг проблемних боргів банку набагато більше того, що видно по балансу. За даними аудиторів, з метою занизити розмір "проблемки" "Актив-банк" використовував схему по "заміні активів" - видавав кредити проблемним позичальникам для погашення вже існуючої перед банком заборгованості. Таким чином, банк прикрашав баланс, але не вирішував проблему з поверненням грошей. Банк "перекредитовував" як безпосередньо найпроблемніших позичальників, так і третіх осіб, які гасили прострочені борги банку його ж грошима.
Масштаби, в яких банк "прикрашав" баланс, невідомі. Як розповів банкір, знайомий з ситуацією в "Актив-банку", ще до кризи він активно кредитував покупку земельних ділянок з метою спекуляції. Левова частка проблемної заборгованості фізосіб перед банком - це спекулятивні операції з землею. З початком кризи земля безнадійно знецінилася, а банк зіткнувся з необхідністю серйозної докапіталізації.
Однак брати Клюєви, які вже вичерпали можливості по залученню кредитів для свого бізнесу в "Актив-банку" (оскільки норматив кредитування в одні руки досяг максимально допустимого значення), не хотіли більше інвестувати в розвиток цієї фінустанови, і виставили його на продаж.
У кінці 2012 року Клюєви домовилися про продаж контрольного пакету "Актив-банку" міноритарію Данилу Волинцю, якому також належить 41% в невеликому "Акордбанку" з активами 668 700 000 грн.
Формально, основним власником "Актив-банку" є ТОВ "Актив фінанс груп" (володіє 92,8% акцій банку). Як повідомили редакції у "Актив-банку" контрольний пакет у цьому ТОВ вже належить Данилу Волинцю та Оксані Маркаровій, яка керує інвестиційною групою "ITT" Волинця.
За інформацією банку, перемовини про збільшення частки Волинця та Маркарової завершилися ще в грудні 2012 року підписанням договорів купівлі-продажу акцій "Актив-банку" у Клюєвих. Тоді ж Оксана Маркарова була призначена головою наглядової ради "Актив-банку", а його правління замість Людмили Распутної очолив Ігор Солнцев, який до цього керував "Акордбанком".
Проте, імена нових співвласників досі не з'явилися на сайті "Актив-банку". "Ми зараз в процесі перереєстрації статуту, оскільки дозвіл НБУ отримали у вересні (2013 року – ред.). Днями повинні закінчити і відповідно відразу оновимо інформацію про власників (На сайті банку – ред.) ", - каже Оксана Маркарова.
Чому оформлення угоди затягнулося майже на рік, залишається загадкою. "Ми в плановому порядку отримували дозволу АМКУ та НБУ, необхідні для виконання укладених договорів та перерозподілу часток в банку", - пояснює Маркарова.
Проте в наявність бюрократичних зволікань у держорганах віриться насилу. Особливо враховуючи, що Сергій Клюєв є членом ради НБУ, а Андрій Клюєв входить до найближчого оточення президента Януковича.
За інформацією джерел ЕП, така тривала процедура оформлення угоди була пов'язана з проблемами, які виявили в "Актив-банку" нові власники.
"Весь цей час вони торгувалися за ціною. Нові акціонери просили Клюєвих докапіталізувати банк за рахунок власних ресурсів хоча б на 100 млн грн", - розповів банкір, знайомий з ходом перемовин. Але, за його словами, брати відмовилися вливати в банк свої гроші.
Сторони не розголошують ціну угоди. Якщо вірити інвестбанкіру, який побажав залишитися неназваним, ще наприкінці минулого року Клюєви отримали за акції "Актив-банку" аванс у розмірі близько $ 10 млн. Тоді покупець ще не знав про реальні проблеми з кредитним портфелем фінустанови. Згідно декларації про доходи Андрія Клюєва , в 2012 році він заробив на продажі цінних паперів і корпоративних прав 40700000 грн, а його брат Сергій - 31,6 млн грн. Можливо, це і є доходи, отримані братами від продажу банку. Андрій Клюєв на письмові запитання ЕП не відповів.
За словами інвестбанкіра, враховуючи розмір проблем у банку, він міг бути проданий і всього за 1 грн. "Ціну придбання ми не розкриваємо, проте вона, звичайно ж, не дорівнювала 1 гривні. Хороші банки з дисконтами, тим більше до 1 гривні, не продаються", - парирує Оксана Маркарова.
За її словами, ніяких умов щодо докапіталізації банку колишніми власниками угода не містить, а сам банк не потребує докапіталізації. Власний капітал банку на 1 липня 2013 складає 545 млн грн. Статутний фонд - 312 млн грн - вже багато років залишається без змін.
Навіщо Данилу Волинцю відразу два банки, не дуже зрозуміло. В "Актив-банку" і "Акордбанк" стверджують, що їх не будуть зливати в одну фінустанову.
"На сьогоднішній день плану об'єднання цих банків немає, як немає в планах та продажу" Акордбанку ", - стверджує Маркарова, - Банки різні і по стратегіях розвитку, і по клієнтам. Вони швидше доповнюють один одного, і багато наших клієнтів користуються послугами обох банків".
Серед найбільших клієнтів "Актив-банку" все ще числиться Клюєвська корпорація "Укрпідшипник". Серед інших - "Артемсіль", "Сіль України" і "Турбоатом". Навіть після продажу банку брати Клюєви, швидше за все, збережуть за собою міноритарний пакет акцій. Це дозволить новим власникам утримати ключових клієнтів.
За словами одного з банкірів, формальна наявність таких акціонерів, як брати Клюєви, дозволить банку при необхідності більш оперативно "вирішувати питання" як в Нацбанку, так і в інших держорганах. А це коштує недешево.
"Недоотримані Волинцем 100 млн грн можна вважати по суті платою за політичний дах для банку", - говорить банкір.
