Від Коляди до Коляди крутиться Коло Свароже — завершується коло обрядів і починається все спочатку... і так без кінця-краю. Коло Свароже – це народний календар, який сягає глибини тисячоліть. Основою календаря були астрономічні дані, а головні свята визначались положенням Сонця. 

Після зимового сонцестояння святкували Коляду - Різдво Світла Дажбожого – молодого Сонця; після весняного рівнодення – Великдень (Воскресіння , Дажбоже Свято, Свято весняного Сонця Ярила); після осіннього рівнодення – Світовида (Урожаю), а після літнього сонцестояння – Купайла. 

Люди жили у гармонії з природою, розуміли свою залежність від природніх циклів – отже їхній спосіб мислення і ритм життя визначався Сонцем і природними циклами. Вони створили космічно-природний і одночасно святково-трудовий календар в якому були закріплені основні світоглядні засади, розуміння сенсу життя.

Великдень відзначався під час весняного рівнодення, а період святкування охоплював цілий цикл свят, пов’язаних одне з одним, але різних за обрядом проведення, змістом, значенням тощо

Великдень - це дуже давнє свято, яке зародилося в часи славетної Трипільської культури. Уже тоді визначилася космогонічна сутність цього свята, склалася його унікальна та багатюща обрядовість, включаючи святкування Вербиці, розпис писанок, випікання короваю (Великодньої Бабки) тощо. Воно відзначалося як свято Весняного Сонця і Природи, що відроджувалась після зимового сну, як свято Перемоги Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, світла Весни над темрявою Зими. 

Великдень не має ніякого відношення до свята Пасхи, яке пов’язане з виходом юдеїв з єгипетського рабства. Назву “пасха” святу дало гебрейське слово “pesach” (перескочення). При цій події, за Біблією, Бог Яхве повбивав в “єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини”. Щоб не зачепити своїх бого(яхво)обраних і не понищити юдейські сім’ї, він наказав їм помазати свої двері кров’ю жертовного ягняти. Ці будинки він обминув (перескочив) і на відзнаку цього наказав юдеям у всі часи святкувати святу Пасху-перескочення (Книга Вихід, 12. 1-14). 

Вербна неділя - це свято пробудження верби. Верба перша з усіх дерев прокидається від зимової дрімоти і починає рух соків. За цим днем ​​починається приготування до святкування Великодня . Цілу седмицю справжня господиня готує свій будинок, подвір'я і всю родину до цього свята. У чистий четвер необхідно вичистити свою оселю від чужої енергетики, ідеології. Закінчувати очищення треба змиванням всього чужого і негативного з самого себе, вивільняючи свій дух і тіло для нового і чистого.

На Великдень печуть високі запашні обрядові хліби. Наші Предки називали їх Великодними бабками чи Великодними короваями. Починають випікати їх у Чистий четвер, коли все прибрано і готове до свята. Короваї купувати не можна, господині обов’язково печуть їх власноруч, вкладаючи в них всю свою жіночу енергетику. Вважається чим пишніший коровай, тим вправніша господиня. Це також магічний ритуал, до якого необхідно ретельно підготуватися. Підготувати продукти, посуд, рушники і, найголовніше, налаштуватися на магічне дійство. Випікати коровай потрібно тільки у гарному настрої. У родині всі повинні бути спокійними,всі повинні знати, що жінка пече короваї.Їх випікали за принципом: чим вище коровай, тим краще врожай, тим більше приплоду буде наступного року.

Невід'ємною частиною Великоденного свята є крашанки і писанки. Яйце - це символ весняного відродження природи, зародження нового життя, продовження роду.

Крашанки - це варені яйця, пофарбовані природними барвниками в один колір: жовтим, коричневим - від лушпиння цибулі, червоним - від соку буряка. Крашанки їдять, ними грають у Великоденні ігри.

Писанки - це сирі яйця з нанесеними на них символічними візерунками. В давнину писанки не варили, а розписували сирими, щоб не вбивати живу силу зародку. Сьогодні люди не надають писанкам такого значення, тому часто трапляються писанки з варених або видутих яєць, що є неправильним за своєю початковою суттю. У творенні писанок мало значення все: і кольори, і символи малюнка. Розрізняють аграрні крашанки і писанки, на яких зображувалися насіння, паростки, снопи і т.д., аж до символічного відображення всього циклу польових робіт; поховальні, де малювалися знаки багатстваі  достатку - того життя, яку мав отримати покійний. Поминальні з символами родючості - спосіб донести до мертвих пращурів те, що рід їх живий і процвітає. Як символ весняного і осіннього рівнодення, яйце є знаком сонця, воскресіння з мертвих, початку (народження порядку з хаосу) і циклічності життя. Писанкарство - це особливе магічне заняття, що вимагає зосередженості та вміння.

Вітаємо зі Святами!