Яресько - Южаніна. Дві Сторони однієї Медалі17.11.2015
Павло Себастьянович, координатор групи "Податки" Громадянської платформи "Нова країна"
Сьогодні громадськість активно обговорює два проекти податкової реформи.
Перший підготувало Міністерство фінансів за допомогою екс-міністра фінансів Словаччини Івана Міклоша.
Другий розроблений коаліцією авторських колективів, експертами громадянського суспільства та податковим Комітетом ВРУ. Глава Комітету Ніна Южаніна зареєструвала його у ВР у вигляді законопроекту 3357.
Давайте подивимося, між чим і чим доведеться вибирати депутатам, в чому полягає різниця в підходах і чи можна знайти компроміс уряду і парламенту в податковому питанні.
Почнемо зі ставок
|
Податки |
Діюче законодавство 01.01.2016 |
Проект Мінфіну |
Проект 3357 |
|
ПДВ |
7 і 20 |
20 |
15 |
|
Зарплата |
15+22,5 |
20+20+1,5 |
10+20 |
|
Прибуток |
18 |
20 |
0 |
|
Розподілений прибуток |
15 |
Проект Івана Міклоша передбачає підвищення ставок. І навіть найболючіші для України податки - податки на зарплату - підвищуються по відношенню до поточного законодавства.
Нагадаю, що в грудні 2014 та лютому 2015 зниження податків на зарплату було косметичним, але з обіцянкою знизити до 37,5% з січня 2016 року. І ось тепер Мінфін пропонує знову залишити високі ставки на зарплати з обіцянкою їх знизити в 2018 році.
Всі ми знаємо, що зарплата в конвертах вже стала притчею во язицех і є складовою тіньової економіки, з якою нова податкова система повинна боротися. Проект 3357 відрізняється своєю ліберальністю, радикальним зниженням ставок.
Автори самі є підприємцями і добре відчувають, де той поріг, коли бізнес почне виходити з тіні. Це може бути поєднання ПДВ і податків на зарплату 20 і 20, або 15 і 30 відповідно. У Мінфіну це 20 і 41,5, що робить детінізацію проблематичною.
Низькі ставки - це не тільки стимул платити білу зарплату, виходити з тіні, розвивати підприємництво. Низькі ставки - це більш ефективне використання грошей. Держава - самий неефективний власник. Держава - самий неефективний підприємець.
Коли ми у вигляді податків вилучаємо кошти з економіки, ми прирікаємо їх на неефективне використання. Підтримка пенсіонерів і витрати на армію становлять лише третину бюджету, решту витрат необхідно детально проаналізувати.
Крім детінізації, стимулювання підприємництва, ефективності використання коштів, існує ще одна причина знижувати ставки - це закон економіки про залежність росту ВВП, а значить і добробуту громадян, від частки ВВП, що розподіляється через бюджет.
Про цю залежність говорять не тільки відомі економісти, але й сам Міклош.
Експерти Центру Стратегічних Досліджень, заснованого Іваном Міклошем, Гліб Вишлінський і Павло Кухта, розрахували показник видатків бюджету, при якому падіння економіки зупиниться - це витрати на рівні 37% ВВП. В Україні сьогодні витрати бюджету складають 59%, якщо врахувати виплати за боргами і втрати держпідприємств.
Скорочення надходжень до бюджету призведе до скорочення витрат. При зростаючій економіці можна було б не поспішати зменшувати податки, але при падаючій економіці - скорочення податків просто неминуче.
Ми часто чуємо мем "не важливі ставки, важливо адміністрування". І що для іноземних інвестицій ставки ніколи не були проблемою.
Так, для великого іноземного бізнесу ставки не є проблемою. Це проблема для внутрішнього інвестора, для наших українських підприємців малого та середнього бізнесу. Для них існуючі податки непомірні.
Якщо у великому бізнесі витрати на зарплати становлять 1-2% від обороту, то для них величина податків на зарплату не має вирішального значення. Але якщо на малому підприємстві 60% обороту йдуть на зарплату? А якщо 100%? Якщо оборот у такої компанії перевищує ліміти спрощеної системи? Податки на зарплату і ПДВ стають податками з обороту.
Виходить, що великий бізнес і спрощена система - це два оази української економіки. Проект Мінфіну пропонує оазис спрощенки урізати, МСБ на загальній системі залишити так, як є.
А для великого бізнесу, за словами глави ДФС Романа Насирова, планують навіть скасувати планові та непланові перевірки. Таким чином, поліпшення передбачається тільки для великого бізнесу, тоді як для решти стан або погіршиться, або залишиться без змін.
Проект +3357 залишає і спрощену систему, і дозволяє працювати легально як МСБ, так і великому бізнесу. Тому він і називається ліберальним - він вивільняє підприємницьку активність у всіх сферах економіки.
Низькі ставки - це необхідність, але їх недостатньо.
Адміністрування
Пан Міклош каже, що структурні реформи, а це і є адміністрування, набагато важливіше ставок. І це безперечно. Міністерство фінансів сьогодні володіє всіма повноваженнями для проведення таких змін у податковій сфері.
Але ми не бачимо жодного кроку щодо поліпшення, спрощення, ну хоч чого-небудь дуже маленького - нічого не зроблено.
На круглому столі в Київській Школі Економіки, присвяченому видаткам бюджету, пану Міклошу задавали питання: де ж ці структурні зміни? чому не відбувається покращення адміністрування вже зараз?
У відповідь пролунали пояснення, що це залежить від інших реформ - соціальної, судової, реформи освіти та медицини. Тобто, Міністерство фінансів пропонує чекати, не знижувати ставок, не покращувати адміністрування, поки інші міністерства не почнуть реформи у себе.
До того ж ми не знаємо, які поліпшення з адміністрування готує нам Мінфін, бо законопроект тримається за сімома печатками і буде поданий до ВРУ разом із законопроектом про бюджет, як у грудні минулого року.
Наслідки такого прийняття пакетом без обговорення в грудні 2014 вилилися в падіння економіки на 17% вже в першому кварталі 2015 року. Не варто повторювати таких помилок - вони дуже дорого обходяться сорокамільйонном
у населенню.
Законопроект 3357 вже внесений до ВРУ і кожен може ознайомитися, які кроки з поліпшення адміністрування там передбачені. Перерахую деякі:
- Скасування податкової міліції
- Скорочення співробітників податкової служби, скасування районних податкових інспекцій
- Впровадження електронного кабінету платника податків - справжнього, а не такого, як зараз, з обмеженим функціоналом і в якому неможливо зареєструватися
- Поліпшення адміністрування ПДВ
- Повернення ПДВ буде здійснюватися строго по черзі - першим подав на повернення першим його отримує. Зараз черговість повернення ПДВ регулюється вручну.
Це ті кроки, які Міністерство фінансів могло б робити вже і в 2014, і в 2015 році. Але якщо ні воно, ні ДФС нічого не зробили за останні два роки - чому вони це будуть робити в майбутньому?
Ідеологія проектів
Проект Мінфіну націлений на бездефіцитний бюджет. У цьому і полягає функція міністерства фінансів - прийняти бюджети кожного міністерства, зверстати їх до бюджету і подати до Верховної Ради.
Було б дивно вимагати від пані Яресько скоротити якісь статті витрат. Це можуть зробити Кабмін або парламент. Тому законопроект носить консервативний характер і націлений на збереження статус-кво.
Законопроект 3357 має зовсім протилежну ідеологію - він націлений на економічне зростання, на детінізацію, на активізацію підприємницького таланту. Він надихає, він дає надію.
Для реформи потрібен запит від тих, кому ця реформа потрібна. Реформа повинна відповідати нагальним потребам людей. Мінфін робить реформу для великого бізнесу, якому не потрібно ніяких змін. Їм зараз добре, вони досягли успіху саме в цій системі.
На відміну від мінфінівського проекту, законопроект 3357 робить реформу для мільйонів підприємців, які не можуть ефективно працювати в існуючій системі. Але тільки цим мільйонам під силу підняти економіку. Великий бізнес з таким завданням не впорається.
Суспільство дивиться на Сінгапур, Гонконг, Південну Корею, Естонію - всі ці країни показали, до яких результатів приводять радикальні зміни. Час і нам наслідувати їхній приклад.
Макроекономічна стабілізація
Про макроекономічну стабілізацію говорять, як про велике досягнення нашого уряду. Це словосполучення вимовляється з благоговінням всім Кабінетом Міністрів і Апаратом Президента.
Але сама по собі макроекономічна стабілізація не приводить до економічного зростання, хоча і є одним із сприятливих факторів. Після досягнення макроекономічної стабілізації необхідно рішуче діяти, бо це стан дуже крихкий.
Фактори, які можуть її порушити різко - активізація військових дій, соціальні хвилювання, природні катаклізми. А фактор, який її руйнує плавно - це корупція.
Резерв, сформований Мінфіном, ДФС і НБУ, буде неминуче витрачений. Поки він є, необхідно провести лібералізацію економіки. Рано чи пізно це доведеться робити - навіщо відтягувати? Сьогодні потрібне економічне зростання, а не штучне стримування економіки непомірними податками.
На згаданому вище круглому столі сам пан Міклош, а також експерт його центру - Павло Кухта - запропонували такий шлях податкової реформи: ми тримаємо макроекономічну стабільність, податки не знижуємо, чекаємо реформ в інших сферах, економіка в цей час росте, і поступово витрати бюджету зменшуються, оскільки зростання ВВП буде випереджати зростання цих витрат, і ми від величини витрат бюджету 59% ВВП прийдемо до величини 37% ВВП.
Поясніть будь ласка, за рахунок чого буде рости економіка?
Корупція, зарегульованість, відсутність кредитів ...
Чому якщо робити ті ж дії, що і в грудні 2014, чекати інших результатів в 2016? Якщо не міняти нічого радикально - падіння триватиме. Нам потрібно вибрати - збереження статус-кво з ризиком дефолту або курс на динамічний розвиток.
Дефіцит бюджету 200? 145? 90?
Основна критика законопроекту 3357 полягає в ризику збільшення дефіциту бюджету. У ЗМІ прозвучала сума 200 млрд грн. Не знаю, з якої причини вона була багаторазово повторена прихильниками збереження статус-кво, але навіть згаданий вище експерт ЦСМ Павло Кухта нарахував всього 145 млрд грн. Давайте від цього числа і будемо відштовхуватися.
У зв'язку зі зменшенням податків, які пропонує законопроект 3357, на руках у громадян залишиться 150-200 млрд грн, які буде витрачено або на споживання, або на інвестиції, що дасть додатково 40-50 млрд грн податкових надходжень.
І оскільки МВФ гарантує свою підтримку в сумі 90 млрд грн, а залишок на казначейському рахунку на кінець 2015 року 43 млрд - катастрофічного розриву не буде.
Але якщо радикальну реформу не провести - на одужання економіки шансів практично немає. Якщо нічого не робити - затиснута податками економіка не буде розвиватися.
Навіть якщо законопроект 3357 не буде прийнятий, він увійде в історію, як закон, який змусив нарешті і уряд, і суспільство задуматися про скорочення видатків бюджету.
Скорочення витрат бюджету
Той, хто відкривав Додаток 3 до закону про Бюджет України, напевно відзначив про себе, скільки грошей викидається на фінансування того, що не приносить суспільству ніяких результатів.
І якщо ми спробуємо вичленувати з бюджету корупційні витрати, тобто ті витрати, які заклали чиновники у своїх інтересах - у нас нічого не вийде. Всі спроби з'ясувати, на що конкретно йдуть наші гроші, зустрінуть запеклий опір і звинувачення в нелюбові до пенсіонерів, вчителів, лікарів і вчених.
Тому автори законопроекту 3357 пропонують йти іншим шляхом. В умовах кризи і війни фінансувати треба тільки те, без чого наше суспільство не може обійтися. Пенсіонери - 275 млрд, армія - 67 млрд, освіта - 110 млрд, медицина - 50 млрд. Це захищені статті. На них вимагається 502 млрд.
Обидві концепції - і проект Мінфіну з доходами 809 млрд і проект 3357 з доходами 710 млрд повністю покривають захищені статті.
Навіть в ліберальному проекті залишається 208 млрд, ще й резерв 43 млрд, а також гарантія МВФ 90 млрд. Очевидно, що завдання цілком вирішуване.
Об'єднатися
Ми бачимо безперечну заслугу міністра фінансів Наталки Яресько в досягненні макроекономічної стабілізації. У податковій реформі - це її зона відповідальності і предмет гордості.
У той же час досягнення глави Комітету ВРУ Ніни Южаніної в тому, що вона змогла за підтримки Президента втілити в законопроект те, до чого давно готове суспільство - до економічної свободи.
Окуповані території, війна з Росією, анексія Криму, злидні в регіонах, розруха на сході - все це вимагає сильної економіки. Нам не потрібна стабільність в падінні, нам не потрібна стабілізація на "нулі", нам потрібне стрімке економічне зростання.
На вирішенні цієї задачі необхідно сконцентруватися команді Яресько-Южаніна. Макроекономічна стабілізація та підтримка МВФ - зона відповідальності Мінфіну, а радикальна реформа і скорочення видатків бюджету - зона відповідальності експертів громадянського суспільства і парламенту.
Ми чекаємо змін.
Джерело: epravda.com.ua
