Популярність гранатового соку особливо у зимово-весняний період не викликає сумнівів. Якщо врахувати, що його пропонують пити і дітям, і вагітним і усім людям з низьким гемоглобіном, то навіть висока вартість напою не відлякує покупців: здоров'я важливіше.

Та чи справді під банкою (чи пачкою) соку міститься цей корисний натуральний напій? Центр незалежних експертиз "Тест" на гроші ООН перевірив якість гранатових соків і стверджує: хоч сік там вже є, але для "присмачки" виробники додають барвники і консерванти.

Центр Експертиз "Тест" вдруге провів тестування гранатових соків. Попереднє проводилось в грудні 2008 року і його результати були невтішними: виявили "сік" приготовлений без граната. Цього ж разу всі соки підтвердили гранатове походження. Ідентифікацію проводили за антоціанами - природними пігментами гранату.

В цьогорічному експерименті брали участь 7 марок гранатового соку, 3 з яких - від українських виробників.

При виборі зразків для тестування звернули увагу на азербайджанські соки тому, що "вони є всюди і існує уявлення, що ці соки справжні", коментують організатори експерименту. Мова йде про соки 4U, Inter-pak, Nar. Українські виробники представлені марками "Квант", Sandora, "Мрія".

"Квант" взяли тому, що при минулому тестуванні це був повний сурогат," - розповідає голова правління "Науково-дослідного Центру Незалежних Споживчих Експертиз ТЕСТ" Валентин Безрукий. Саме його організація за кошти представництва ООН в Україні проводила тестування гранатових соків.

Крім цього, протестували вірменський органічний Yan, вартість якого найвища (близько 40 грн.) Для порівняння "Мрія" - близько 31 грн/1л, Sandora - близько 25грн/1л, Nar - близько 23 грн/1л, Inter-pak та 4U - 21 грн/1л , "Квант" -14 грн/1л.

Скляна банка не є знаком якості

Головне всередині. Саме так визначили лабораторні дослідження "Тест" співвідношення якість напою/упаковка. Адже панує переконання, що в скляній тарі напій якісніший.

Соки Nar, Inter-pak, Yan, "Квант" - в скляних упаковках. Соки Sandora, "Мрія", 4U представлені в пакетах Тетра-Пак. Дані тестування показали, що скляні банки не є гарантією якості. Соки Nar, Inter-pak, Yan отримали загальну оцінку "дуже погано", "Квант" - "задовільно".

Зауваження були і до маркування.

У соках Sandora, "Мрія" вказано "сік". Проте цей сік відновлений в обох випадках, тому у складі повинен прописуватись концентрат та вода. Це єдині зауваження у "Тесту" до даних соків. Тому вони отримали загальну оцінку "відмінно". Sandora тріумфує вдруге (в 2008 та 2010 роках), для "Мрії" - така оцінка вперше, бо минулого разу отримала "добре" через "сліди консервантів".

Зауваження до маркування виникли і до соку 4U, де не вистачає координат представника в Україні.

На етикетці соку Inter-pak є номер мобільного телефону в Україні, проте без назви та координат власника цього телефону. Не зазначені до того ж умови зберігання соку.

Не вистачає умов зберігання закритої упаковки і в маркуванні соку Yan, а також харчової, енергетичної цінності на "доступній мові".

"Ситуація із соком "Квант" дещо інша," - зауважує Валентин Безрукий. На етикетці написано, що "сік із плодів свіжих гранатів" та місце виготовлення Україна, тому у "Тесту" виникло питання стосовно способу виготовлення.

Соки з консервантами і барвниками

Погрішності в маркуванні виявились незначними порівняно із вмістом. Деякі соки, за словами Валентина Безрукого, "приховали" в собі синтетичні барвники та консерванти.

На консерванті бензоат натрію "попались" одеський сік "Квант" (125,6мг/л) та азербайджанський Nar (271мг/л), в якому до того ж виявили барвник Е122 - 3,3мг/л. Ще в одному азербайджанському соку Inter-pak виявили сорбінову кислоту, яку також використовують як консервант та ще й три барвника (Е102 -8,7мг/л, Е122 - 26,7мг/л; Е133 - 1,7мг/л). У вірменському Yan знайшли два барвника (Е122 - 7,4мг/л; Е133 - 0,4мг/л). В соках же недопустимими є ні консерванти, ні барвники.

Грішать виробники, додаючи до і так яскравого, барвистого соку ненатуральні речовини для того, щоб довше зберегти привабливий відтінок. Адже гранатовий сік має здатність швидко окислюватись, що впливає на забарвлення соку.

У Європі дуже скрупульозно ставляться до впливу барвників на організм, що відображається у маркуванні.

Згідно із дослідженнями, які були зроблені у Великобританії, шість барвників названі такими, що можуть негативно впливати на розвиток дитини, зокрема розвивати гіперактивність. У зв'язку із цим проводять детальніші дослідження їх впливу на дитячий організм.

А тим часом в країнах ЄС з 20 липня 2010 року буде введено обов'язкове маркування на всі продукти, які можуть містити Е102, Е104, Е110, Е122, Е124, Е129. На етикетках зазначатимуть "можуть викликати небажаний ефект на активність і увагу дітей". Це ті шість барвників, які небезпечні для дитячого організму. Із них два барвники (Е102, Е122) виявили в соках: Inter-pak (обидва), Nar (Е122), Yan (Е122). Для довідки: Е122 - азорубін, штучний червоний барвник, Е102 - тартразин, штучний жовтий барвник, Е133 - штучний синій барвник.

Також в соках 4U та "Квант" виявили

сахарозу

(власне цукор). Соки із цукром дозволяють виробляти, проте його вміст повинен бути зазначеним у складі, чого не було у відмічених марках.

"Тест" провів дослідження і на наявність гідроксиметилфурфурола, який є показником безпечності продукту. В Україні така перевірка не є обов'язковою. Вартість же випробування коливається між 20 та 200 грн., залежно від методу. Ця речовинна у високих концентраціях негативно впливає на нервову систему та має канцерогенну дію. За міжнародною нормою (AIJN) допускається 20 мг/л. У вірменському біо гранатовому соку Yan його аж 58,7 мг/л, що значно перевищує допустиму норму наявності гідроксиметилфурфурола

"Українська правда. Життя" звернулась за коментарями до офіційного імпортера соків Yan в Україну, ЧП "Фламінго-Б". Директор Армен Багіян здивувався звинуваченням Валентина Безрукого, адже у його компанії є "гарантійний лист" від виробника (вірменського "Сис Натурал"), в якому стверджується, що в соках Yan не використовуються барвники: "У мене є гарантійний лист і при усній розмові виробник сказав, що барвників він не використовує на виробництві". За словами Багіяна, за два роки роботи гранатові соки перевірялись чотири рази, барвників в них не знайшли.

"Є протоколи лабораторних випробувань у ДП "Житомирстандартметрологія" від 23 червня 2008 року (були і раніше), 18 травня 2009 року, є 14 квітня 2009року, які можемо пред'явити", - переконує Багін.

Імпортер, який протягом трьох тижнів з'ясовував, яким чином потрапили барвники у сік Yan, звернувся у ДП "Житомирстандартметрологія". Результати лабораторних досліджень показали відсутність штучних речовин.

Виробник же "Сис Натурал" так і не прокоментував ситуацію, аргументувавши, що йде розслідування.

"Вони працюють: піднімають документи, опитують. Виробник повинен по ланцюгу перевірити постачальників, працівників, знайти відповідну зміну. Тому він ще перевіряє можливість потрапляння барвників у сік, бо на виробництві барвники не використовуються, їх просто не закуповують", - передає "послання" Армен Багіян.

Що ж стосується наявності гідроксиметилфурфурола, то його коментар чіткий і зрозумілий: "Ми не повинні перевіряти, за законом. В Україні наявність гідроксиметилфурфурола не регламентується нормативними документами, тому контролюючий орган не перевіряє його наявність.

Ми звертаємось в організацію, яка займається саме перевіркою соків. Тому я запропонував Валентину (Безрукому) не вистрибувати як партизан: "а ви це не перевірили". Ми пропонуємо скласти перерахунок додаткових вимог, щоб було прийнято закон, який буде зобов'язувати імпортерів і всіх перевіряти на такі шкідливі речовини".

Та цікаво, що "Тест" відібрав два зразки соків Yan різної дати виробництва для перевірки, тому, що вони візуально дуже відрізнялись. В одному з них барвники таки знайшли, в іншому - ні, розповів Валентин Безрукий.

Армен Багіян же відмічає: "Я вважаю ще це не та ситуація. Якби це була компанія ("Сис Натурал"), яка постійно щось підмішує. Я не говорю, що наявність барвника - це добре. Проте якщо це систематично - це одне, але коли це щось таке незрозуміле - це зовсім інше. Адже серед параметрів є багато і хороших показників, наприклад велика кількість сухих речовин. Проте "Тест" на це не акцентує".

Проте для себе імпортер зробив висновки: "Взагалі, ми прийняли рішення частіше для себе робити лабораторні випробування, а не тільки контрольні. Тоді я буду подавати в суд. Тепер же виходить, що ми йдемо навздогін. Ми спокійні, бо є результати досліджень Держстандарту (ми повідомили їм про ситуацію)".

Найпростіший же показник для соків - кількість розчинних сухих речовин. Їх у гранатовому соку повинно бути не менше 12%. Серед семи протестованих соків тільки у Nar їх 10,99%. Решта відповідають нормі. Саме цей показник в Україні є нормативом, запевняє Валентин Безрукий.

В одеській компанії "Квант", в гранатовому соку якої виявили консервант бензоат натрію, а за лабораторними дослідженнями 2008 року продукт не містив гранату взагалі, були виявлені барвники та консервант, та "зашкалював" гідроксиметилфурфурол, теж прокоментували результати досліджень "Тесту".

Керівник підприємства Іван Ярош назвав матеріали Центру Експертиз "Тест" замовними.

"Нам здається, що це була просто замовна стаття. І вони це зробили для Sandora", - коментує Ярош.

Така ж підозра і в Армена Багіяна: "Чому так різко пишуть про соки Yan, адже зауваження є до всіх соків без винятку, але про Sandora, "Мрію" пишуть дуже м'яко, щоб не образити. Якщо ж пишуть про соки Yan, то так, наче це "ворог народу". Саме в цьому я бачу необ'єктивність".

Валентин Безрукий каже, що тест проводили на замовлення спільного проекту Європейського Союзу та Програми розвиту ООН "Спільнота споживачів та громадські об'єднання".

Вартість самих досліджень недешева. Голова правління "Тесту" відмічає, що ідентифікація одного зразка гранатового соку коштує близько 1000 грн.

"Платник по бухгалтерії йде як представництво ООН в Україні. У нас з ними відповідний договір, виставленні рахунки", - розповідає Безрукий.

"Виправдовуватись - те саме, що сказати: "Принесіть довідку, що ви не верблюд". Я абсолютно точно кажу, що дослідження нам замовила ООН. Я не збираюсь виправдовуватись перед "Квантом". Якщо "Кванту" захочеться висунути претензії, і суд вирішить, що це треба дізнатись, я надам всі протоколи лабораторні, якщо потрібно буде - бухгалтерію. Це не проблема", - додає Безрукий.

Сам же Ярош із одеського "Кванту" пояснює, що не подає судового позов бо "це організація народна".

"У неї немає нічого за душею. Наші юристи кажуть, що якщо ми навіть звернемось з вимогами до суду, ми нічого не отримаємо, нічого не доведемо, бо це не державна організація", - так консультують правники "Кванта".

На думку Яроша, "Тест" оприлюднює дані, "що ніякого відношення до стандартів не мають".

"Наприклад, гідроксиметилфурфурола пишуть стільки-то й стільки-то. Цей показник взагалі не визначається, тільки для соків дитячого харчування, а вони пишуть. Тобто видно із самого початку, що там стаття замовна", - нарікає керівник "Кванту".

Він відмічає, що якби продукція, яку виробляє його підприємство, була "така, як вони пишуть (Тест)", то "Кванту" не дали б відповідний сертифікат відповідності. До того ж, за словами Яроша, компанія перевіряє свою продукцію у Держспоживстандарті майже щомісяця, бо експортує її "в Америку, Канаду, в Росію, в Білорусію, в Німеччину, де стандарти прискіпливо відносяться до цього."

Ярош запевняє, що проблем на виробництві немає, тому він пропонував взяти зразки соку для "Тесту" "із процесу", та провести дослідження у декількох лабораторіях паралельно: у компанії вважають, що їхні соки можуть підробляти.

До того ж "Квант" не довіряє "Тесту": "У них своєї лабораторії немає. Вони кажуть, що звертаються кожний раз до іншої організації, (коли я розмовляв із керівником) і вони їм роблять аналізи. Через те ми їхнім даним не довіряємо".

Імпортер соків Yan теж обурюється "непрозорістю" "Тесту": "Вони не можуть сказати, що це за лабораторія, але, за їхніми словами, вона є висококваліфікована. Тоді виникає питання, що ж не так в лабораторії, в якій ми перевіряємо. Як же так трапилось, що в нашій лабораторії не знайшли, а у вашій знайшли. Тоді скажіть, що це за лабораторія, щоб ми також перевірили там. Вони вважають, що державна лабораторія, в якій ми перевіряємо - несерйозно, а де вони - серйозно, але не можуть назвати, що це за лабораторія. Тільки вони повинні знати, щоб нас перевіряти. Наш завод відкритий для перевірок і ми можемо купити їм квиток, нехай перевіряють. Ми наполягаємо на контрольній перевірці".

Назви лабораторій, в яких проводяться дослідження, Валентин Безрукий не називає.

"В якій лабораторії ми робимо, ми не говоримо ніколи, якщо не буде такого рішення суду. Тому що лабораторії повинні займатись перевірками, а не вияснюванням стосунків із виробниками", - підсумовує Безрукий.

Він відмічає тільки, що їх є понад тридцять, бо "Тест" проводить тестування різноманітної продукції. Адже зробити ідентифікацію соку досить складно, в Києві такі дослідження можуть провести дві - три лабораторії.

"Усі лабораторії, з якими ми співпрацюємо, мають відповідний рівень акредитації та вміють працювати із цим устаткуванням", - зауважує Безрукий.

Зразки ж беруть тільки з роздрібної торгівлі, ставлячи себе на місце споживача, який приходить в магазин та купує продукцію

"Що ж на складі відбирати? - дивується Безрукий. - Це, по меншій мірі, смішно і неправильно з точки зору закупки тестування. Ми діємо точно так, як усі наші колеги в інших країнах. Ми входимо у велику організацію "International consumer research and testing". Правила проведення тестування однакові у всіх країнах" .

Фото *Zoha.N {sick..i'll be back soon},  Lin Pernille ♥ Photography, suchitra prints, TriggerHappyDave

Матеріал:  Життя